UA
EN
Іма Хренова-Шимкіна

Нам потрібна армія фахівців з енерго-
ефективності!


Іма Хренова-Шимкіна,
заступниця директора проєкту «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» GIZ GmbH




Про енергоефективність

Енергоефективність – дуже важлива для країни тема. Це шлях до енергонезалежності. Та це не лише наша воля, але й наш обов'язок. Ми підписали Угоду про асоціацію з ЄС і взяли зобов'язання впроваджувати в законодавство документи з енергоефективності. За дорученням уряду Німеччини ми в GIZ уже 5 років працюємо над тим, щоб допомогти уряду України розробити законодавство у сфері енергоефективності. Наші політичні партнери – це Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство освіти і науки, Кабінет Міністрів, Верховна Рада. Ми сприяємо покращенню експертизи та налагодженню роботи в командах фахівців цих органів. Закон «Про енергетичну ефективність будівель» уже прийнято. Також кілька років, як розроблено й підготовлено Закон «Про енергоефективність», в якому йдеться, зокрема, про енергоефективність на підприємствах. Але зміна уряду сповільнила його ухвалення.



Про практику впровадження енергоефективності

У будівлі Міністерства розвитку громад та територій було реалізовано пілотний проєкт для демонстрації усіх переваг впровадження енергоефективних заходів. Почали з реконструкції системи опалення та встановлення теплового пункту – GIZ надав фінансування, провів навчання для працівників міністерства. Але після установки індивідуального теплового пункту представники міністерства не змогли отримати дозвіл Київенерго, яке почало вимагати додаткові технічні умови. Отакий парадокс – люди, які фактично розробили Закон «Про енергоефективність будівель», не можуть пояснити великій енергетичній компанії, що ці папери вже не варто вимагати. Абсурдна ситуація. Зараз ця бюрократична машина за допомогою юристів уже запрацювала – видано офіційний лист-роз'яснення, що не потрібно погоджувати установку індивідуального теплового пункту. Це вже не інновація, а звична для країни технологія, яка з'являється навіть у школах. Наприклад, за підтримки GIZ такі проєкти впроваджено вже в понад 30 навчальних закладах. Цей лист стане в пригоді всім власникам будівель, де встановлюються індивідуальні теплові пункти, наприклад, ОСББ. Ось так виглядає практика впровадження технологій енергоефективності. Але важко лише на початкових стадіях.



Про те, хто відповідальний за заходи з енергоефективності

Часто чуємо висловлювання на кшталт: «То нехай нам міністерство впровадить ту енергоефективність». Виникає потреба пояснити, хто є власником будівель і хто за що відповідає в питаннях енергоефективності. За будівлі центральних органів виконавчої влади відповідають посадовці. Наприклад, якщо це Кабмін, то відповідає державний секретар, якщо міністерство – то міністр. За будинки освітніх установ – дитячі садки та школи – відповідає мер. Якщо йдеться про житловий будинок, то ані мер, ані міністри не мають до нього жодного стосунку, а ми всі, як співвласники, відповідаємо за нього самі. Мешканці будинків можуть вимагати хіба що створення програм сприяння. Така програма є у Фонду енергоефективності. На його формування 20 мільйонів євро надав уряд Німеччини, 80 мільйонів – ЄС. Працюють місцеві програми, як, наприклад, 70/30 у Києві. Муніципалітети вже навчилися користуватися цими можливостями, розробляють плани розвитку міста у сфері енергоефективності, самі виділяють кошти та залучають фінансування міжнародних організацій.



Про те, хто платить

Коли йдеться про кредитні гроші, які бере держава чи місто на заходи з енергоефективності, – це фінансові зобов'язання, що лягають на бюджет. Тобто це ми з вами за всі ці заходи платимо. Адже немає ніяких інших державних чи місцевих грошей, крім тих, що йдуть у бюджет від населення. А якщо гроші наші, то й відповідальність – наша: за тих, кого ми обрали розпоряджатися бюджетами, за те, як вони цьому завданню дають лад.



Про енерго-ефективність у бізнесі

Уже майже 4 роки працює проєкт з підвищення енергоефективності на підприємствах. Це великий та важливий сектор. GIZ розпочинав з того, що безкоштовно проводив енергоаудити на підприємствах. Спочатку всі вагалися, потім зрозуміли їхню необхідність. Загалом понад 65 енергоаудитів було проведено. Під час цього процесу виникла інша проблема – у країні немає тієї кількості фахівців, які могли б робити енергоаудити для підприємств, тому що, власне, не було запиту. Отже, ми розробили програму навчання енергоаудиторів для промисловості.


Про освіту і кадри

Зараз ми підходимо до нового компоненту освітньої програми – підвищення кваліфікації та впровадження знань про енергоефективність із самого дитинства. Уряд Німеччини через проєкти GIZ працює в цьому напрямку зі школами, профтехосвітою, вишами. Чому це важливо і чому саме в такому порядку? Необхідно залучати дітей, аби вони розуміли, що таке енергоефективність і йшли навчатися в цю сферу. Аби усвідомили, що тут – престижні та дуже затребувані професії. Для профтехосвіти ми розробляємо новітні програми, що базуються на досвіді українських та німецьких експертів, які реалізовували проєкти в Україні та знають, яких знань не вистачає нашим фахівцям. У низці університетів створено Energy efficiency innovation hub'и. Розроблено спеціальний курс «Авторський нагляд в енергоефективності», він уже впроваджується, наприклад, у Дніпрохабі. Інші хаби в Харкові та Чернівцях також ідуть цим шляхом. Передаємо цю програму в МОН, щоб вони рекомендували вишам запровадити її по всій країні. Навіщо цей курс? Можу пояснити на прикладі. Одного разу ми з німецьким архітектором інспектували будмайданчик та помітили, що клей для утеплення нанесено не за технологічними стандартами, а це впливатиме на показники в майбутньому. Саме тому в українському законодавстві, як і в європейських, для контролю за стандартами є позиція фахівця, котрий здійснює відповідальний авторський нагляд за виконанням технологічних норм. Такий нагляд мають здійснювати фахівці, які добре розуміються на сучасних технологіях, знають, що і як потрібно робити і що саме перевіряти.

Особисто я вважаю – нам потрібна армія фахівців: від архітектора, проєктувальника, до людини, яка працює на будмайданчику та фактично своїми руками закладає основи енергоефективності. Бо якщо цей робітник не виконає норми, прописані в документах, ми з вами не отримаємо економію, не зможемо ефективно використати вкладені гроші. Якість має найбільше значення.



Про «зелений» перехід

Усім нам разом треба імплементувати екологічні кліматичні заходи, щоб мати чисте повітря та воду, щоб стати не лише екологічною країною, а СО2-нейтральною та комфортною для життя. Спочатку була Паризька угода, зараз Green Deal. Усі чують «green» і думають: це про екологію та зелену енергетику. Але це набагато більше. Це енергоефективність. Сільське господарство – теж частина Green Deal. Це ланцюжки поставок. Якщо купуємо сезонні продукти від локальних фермерів – ми вже частина Green Deal. Це теж крок до зміни ситуації. По-друге – мобільність. Який транспорт використовуємо? Їздимо кожен у своїй автівці, що спалює бензин, чи всі разом на екологічному електротранспорті – цей вибір має велике значення. Можемо подивитися рівень забруднення ось прямо зараз у Києві. Норма –
40, бачимо 105. Приватний сектор під Києвом – 110. Люди виїжджають жити за місто, щоб дихати свіжим повітрям. Чому вони його там не знаходять? Є ідеї? Бо там спалюють сміття, листя, плюс популярні зараз твердопаливні котли. Так, це більш енергоефективно, але завдає великої шкоди екології. Тому енергоефективність і поєднується з екологічною свідомістю, аби ми досягали ефекту, якого прагнемо. Зараз усі хочуть позбутися центрального опалення, але ефективне центральне опалення – більш екологічне й дешеве. Воно може працювати не лише на викопних видах палива. Це все – Green Deal.



Про поступ країни в енергоефективності

Якщо подивитися на те, що було 10-15 років тому і на теперішню ситуацію – зміни у впровадженні енергоефективності очевидні. За цей час зроблено дуже багато. Але зараз спостерігаємо призупинення темпу змін. Країні дуже важливо обрати свій «зелений» курс. Треба впевнено та сміливо рухатися вперед. Ми обрали курс на Європу, а Європа прагне стати «зеленою» та вуглецево-нейтральною. Треба наголошувати на цих цілях, комунікувати між собою. Комунікація дуже важлива. Нам потрібно більше відверто розмовляти між собою. Про те, чим ми дихаємо? Чи маємо чисту воду? Про те, чого нам слід позбутися, щоб за 10-20-30-50 років наші діти дихали чистим повітрям. Потрібно більше обговорювати насправді важливі теми, ставити цілі, дискутувати, виробляти чіткі плани та втілювати їх. Не боятися рухатися, тому що коли ти обираєш правильний шлях і впевнено крокуєш ним – завжди знайдуться однодумці, які підтримають тебе. Уряд Німеччини дуже допомагає Україні, допомагають ЄС, USAID – у нашої країни так багато добрих друзів! За ці 30 років, упродовж яких вони нас підтримують, маємо велику кількість позитивних зрушень.



Про ціну та цінності «зеленого» переходу

У Європі сортують сміття, і люди за це свідомо платять. Мешканці Німеччини можуть обрати постачальника енергії. І навіть коли чиста енергія коштує дорожче, багато людей вирішує сплачувати більше, адже усвідомлюють важливість чистої енергії. Скажімо, обирають поїздку на роботу велосипедом замість автівки. Результат успішної комунікації – довіра


Довідка: Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підтримує Уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами співпраці Німеччини з Україною є: ефективне державне врядування, енергоефективність і захист клімату, сталий економічний розвиток. Співпраця з Німеччиною також охоплює подолання кризової ситуації на сході країни. При цьому особлива увага приділяється підтримці українських громад, що прийняли внутрішньо переміщених осіб.