UA
EN
Віра Недзведська

У партнерстві з владою та громадою: досвід Фонду Східна Європа
Розповідає Віра Недзведська, координаторка програм енергоефективності та екології Фонду Східна Європа. За її плечима – реалізація кількох багаторічних та багатомільйонних енергоефективних проєктів коштом міжнародно-технічної допомоги.


Енергетичний перехід

Енергетичний перехід України нерозривно пов'язаний з її енергетичною незалежністю. А це питання для країни є стратегічним –
воно лежить у площині національної безпеки. Ми всі мали змогу пересвідчитись у цьому 2014 року. Відтак енергоефективність має залишатися пріоритетною, незалежно від тих тимчасових труднощів, з якими стикається країна: чи то пандемія COVID-19, чи то економічна криза тощо.

До речі, увага міжнародних донорів до енергоефективності з початком війни жодним чином не ослабла, а навпаки – зросла, що підтверджує мою думку.

Фонд Східна Європа працює від 2008 року. За цей час він інвестував у соціально-економічний розвиток України вже понад $30 млн доларів. Ідеться про проєкти та програми різної тривалості й масштабу: і про впровадження електронного урядування та інструментів електронної демократії, і про розвиток парламентаризму, і про соціально-економічний розвиток територій, підтримку організацій громадянського суспільства, реінтеграцію ветеранів, розвиток соціального підприємництва та багато чого іншого. Але проєкти з екології та енергоефективності завжди посідали серед них поважне місце. Протягом своєї діяльності ми реалізували понад десяток таких проєктів.


Відповідальність за енергетичний перехід


Формує політику держава, але і бізнес, і активісти, і громадськість докладають (чи мають докладати) у цей енергетичний перехід свою частку. Тільки шляхом такої синергії можна досягти найефективнішого результату.

Бізнес, впроваджуючи енергоефективні технології, стає конкурентним як на внутрішньому, так і на глобальному ринку. Кожен українець стає більш свідомим, більш ощадливим і заможним. Місцева влада –
ефективним менеджером комунального майна. Усі разом –
сильнішими, перш за все – економічно.

Яка роль у цьому громадянського суспільства? Такі організації, як Фонд Східна Європа, є, в хорошому сенсі, «подразнювачами» для влади та суспільства. Коштом донорів ми приносимо в Україну експертизу, найкращі практики та створюємо конкретні історії успіху: освітлені вулиці, теплі садочки, встановлені сонячні панелі тощо. Демонструємо як владі, так і громадянам ті вигоди, які можна мати від реалізації енергоефективних проєктів. Тож з боку людей формується попит на реалізацію таких практик, а з боку влади – з'являються можливості для їх втілення. Суцільний win-win, як сказали б у бізнесі.

Конкретні приклади

Фактично перший наш проєкт –
«Енергоефективність: місцеві партнерські ініціативи». Він реалізовувався з 2006 до 2010. Тоді Фонд установлював енергоефективне обладнання в дитячих садках, лікарнях, школах, музеях. Таким чином було підтримано 21 ініціативу в 11 регіонах. Фонд і наша материнська структура – Фонд Євразія – інвестували в цей проєкт близько 2,5 млн грн.
2011
У 2011 році розпочалися ще два проєкти: «Енергоефективні технології на службі у людей» та «Чиста енергія для Дніпропетровщини» (2011–2014). У межах першого ми дослідили можливості використання сонячної енергії та інших відновлюваних джерел у Криму і визначили 140 об'єктів соціальної сфери, де застосування цих технологій було б максимально ефективним. Також завдяки встановленим сонячним батареям забезпечили гарячим водопостачанням чотири дитячі садочки Криму.

За результатами другого проєкту ми реалізували загалом 25 демонстраційних ініціатив на базі соціальної інфраструктури: у дитсадках, школах, бібліотеках, лікарнях, басейнах. Десь установили світлодіодне вуличне освітлення, десь – утеплили стіни, реконструювали дахи, замінили вікна та двері. На деяких об'єктах забезпечили опалення та гаряче водопостачання за рахунок біомаси.

2012
У 2012 році Фонд реалізував проєкт «Стимулювання відновлюваної та альтернативної енергетики у Севастополі та Інкермані». Тоді ми провели енергоаудити 74 дитячих садочків, на базі яких підготували техніко-економічні обґрунтування використання геліосистем для гарячого водопостачання. А на даху навчально-виховного комбінату №5 установили сонячні батареї.
2020 року Фонд Східна Європа завершив роботи з утеплення дитячого садочка №5 в Кам'янці-Бузькій
2013
У 2013–2017 роках ми втілювали проєкт «Розумне енергоспоживання для добробуту громад Львівщини». Тоді ми провели конкурс, на якому відібрали два міста –
Жовкву та Кам'янку-Бузьку, котрі отримали по 750 тис. грн на реалізацію демонстраційних проєктів. Як результат – у Кам'янці-Бузькій у Будинку дитини та в садочку «Барвінок» у Жовкві проведено термомодернізацію та реалізовані інші енергоефективні заходи.

Окрім цього, у містах провели енергоаудити всіх об'єктів соціальної інфраструктури та на їх основі розробили плани тепломодернізації 25 об'єктів у Жовкві та 21 – у Кам'янці-Бузькій.

Також ми провели конкурс серед галузей, у результаті якого Департамент охорони здоров'я Львівської ОДА отримав 1 млн гривень на проєкти з енергоефективності. 9 медичних закладів Львівщини пройшли енергоаудити. У якості демонстраційного проєкту виступив Львівський обласний центр служби крові, в якому виконали утеплення зовнішніх стін і горища та модернізували котельню. На ці заходи залучили кошти гранту та обласного бюджету.
2015
У 2015 році стартував проєкт «Муніципальні партнерства для покращення енергоефективності у Самборі та Жовкві», що тривав до 2017 року. За кошти, надані Євросоюзом, ми проклали 800 метрів тепломережі в Жовкві, переобладнали котельню для споживання поновлюваних джерел енергії, запустили в роботу насоси системи теплопостачання, встановили 4 ІТП для 3 об'єктів комунальної власності та одного багатоповерхового будинку.

У Самборі – комплексно модернізували вуличне освітлення. Замінили 28% загальної мережі та 45% освітлювальних приладів, впровадили систему моніторингу та управління технологічними об'єктами міського освітлення. Візитівка міста – чудова архітектура, тому в центрі на історичних будівлях ми встановили декоративне підсвічування.

Наше партнерство зі Львівщиною – давнє і плідне. У більшості проєктів львівська обласна та міська влади є співреалізаторами, виділяючи бюджетні кошти на енергоефективні заходи.

Ще один проєкт зі Львівщини – «Підвищення показників мікроклімату та енергоефективності у дитячій лікарні Охматдит у Львові на 65 тис. дітей та дитячому садку для 190 дітей у місті Кам'янка-Бузька». Його ми реалізуємо спільно з німецькою неурядовою організацією Kinderhilfswerk ChildFund Deutschland за фінансової підтримки German Federal Ministry for Economic Cooperation and Development (BMZ). Працюємо з 2 об'єктами соціальної інфраструктури: лікарнею у Львові та дитячим садочком в області. На меті – забезпечити комфортні та здорові умови для дітей та їхніх батьків, а також – для медиків, які працюють у лікарні.

Лікарня Охматдит у Львові тепер має комфортні умови для пацієнтів і працівників закладу
2018
Розпочали працювати над проєктом 2018 року, а завершуємо цьогоріч, хоча підвалини були закладені ще в попередніх проєктах Фонду. Зокрема, 2017 року, коли у Львівській області був проведений енергоаудит 9 закладів охорони здоров'я. Лікарня Охматдит належала до них. Тож наявність такого енергоаудиту стала однією з ключових підстав, чому інший донор підтримав фінансування енергомодернізації.

Почалося, як завжди, з розробки проєктно-кошторисної документації для обох проєктів. Наразі всі роботи з так званої hard-частини виконані. У лікарні утеплили горище, виконали монтаж двох ІТП (для головного корпусу та поліклініки), встановили теплові помпи для приготування гарячої води в головному корпусі. У дитячому садочку провели теплореновацію та капітальний ремонт фасаду. Встановили на території модульну котельню, потужність якої дозволяє забезпечити обігрів не тільки цього садочка, а й того, що розташований поруч. Проклали теплотрасу. До цього долучилась адміністрація закладу та Кам'янка-Бузька міська рада. Уже коштом громади відремонтували харчоблок, відновили систему вентиляції на кухні, перекрили дах, облаштували ринви.

Модульна котельня, встановлена на території дитячого садочка у Кам'янці-
Бузькій, обігріває два дошкільні заклади
Перешкоди

Звісно, не можна не згадати пандемію COVID-19. Щоправда, у випадку з лікарнею та з дитячим садочком вона спрацювала не однаково: десь обернулася на мінус, а десь – на плюс.

У лікарні довелося призупиняти роботи на кілька місяців. А в дитячому садочку – навпаки. Через те, що був цілковитий локдаун і в садочку не було діточок, ми значно швидше провели всі роботи.

Чомусь, говорячи про складнощі, згадую кумедний випадок з котельнею в дитсадочку. Обладнання встановили, перевірили, запустили. За певний час воно перестає працювати. Ми вже всі встигли посивіти, гадаючи, у чому може бути справа. Виявилося, що листочок з дерева забив якийсь фільтр. Круте іноземне обладнання, і ось така халепа. Це, звісно, не труднощі, а просто кумедна історія.


Зміни для громади

З-поміж очевидних речей – економія бюджетних коштів на утримання об'єктів соціальної інфраструктури, комфорт для відвідувачів лікарні та садочка, освітян і медиків. Позитивний рейтинг місцевої влади, якщо вона мала активну позицію в реалізації проєкту.

З тих, про які говорять менше, але які також є надзвичайно важливими: кількість успішно реалізованих проєктів підвищує шанси громади залучати додаткову донорську допомогу. Адже таким чином формується позитивне портфоліо з виконаного коштом міжнародно-технічної допомоги. Донори на це завжди звертають увагу і з більшою вірогідністю підтримують проєкти, де вже є успішні історії.


Зразковий проєкт з будівлею
Міністерства регіонального розвитку


У межах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Україна зобов'язалася гармонізувати своє законодавство із законодавством ЄС, зокрема у сфері енергоефективності. Директива 2012/27/ЄС «Про енергоефективність» також зобов'язує Україну проводити реновацію 1% загальної площі опалюваних/охолоджуваних будівель центральних органів влади на рік з метою приведення їх до мінімальних вимог щодо енергоефективності.

Задля цього й було ініційовано показову реновацію будівлі Мінрегіону. На його прикладі ми хотіли продемонструвати, як слід впроваджувати проєкти з енергоефективності в будівлях ЦОВВ і якого ефекту при цьому можна досягти.

Спочатку, 2017 року, в межах проєкту GIZ «Енергоефективні реформи в Україні» австрійські консультанти провели енергетичний аудит будівлі міністерства, що розташована в історичному центрі Києва по вул. Велика Житомирська, 9.

На основі енергоаудиту розробили план комплексної термомодернізації – він складається з двох фаз. Перша фаза тривала у 2018–2020 і передбачала низку робіт. Фонд розробив проєктно-кошторисну документацію, успішно пройшов державну експертизу, при цьому до процесу залучив досвідчених німецьких експертів.

Ми також установили індивідуальний тепловий пункт, що дозволяє зменшити втрати теплової енергії в будівлі. ІТП має автоматизовану систему теплопостачання, що самостійно реагує на зміну погодних умов. ІТП підключили до системи моніторингу та дистанційної диспетчеризації, що дозволило в реальному часі відслідковувати інформацію про споживання теплової та електроенергії й води, параметри мікроклімату всередині будівлі та, відповідно, найбільш точно налаштувати всю автоматику і вчасно побачити якісь аварійні чи позаштатні ситуації.

Під час встановлення ІТП також провели електромонтажні роботи, замінили та відновили теплоізоляцію на трубопроводах, модернізували систему освітлення. Водночас до проєкту долучилось і саме міністерство. Коштом держбюджету виконали капремонт системи вентиляції. Також провели утеплення та підсилення горища.
На історичній будівлі Мінрегіону в центрі Києва встановили 35 сонячних панелей
Окрім того, на фасаді будівлі встановили сонячні панелі. А «вишенькою на торті» стало встановлення у фоє будівлі демонстенда з велогенератором. Кожен охочий може покрутити педалі та на моніторі побачити, скільки енергії він виробив.

Під час реалізації проєкту ми зіткнулися з низкою адміністративно-бюрократичних перешкод, пов'язаних, перш за все, з недосконалістю нормативно-правової бази. Закон України про енергоефективність створює максимально ліберальну процедуру взяття на баланс подібних робіт (виконаних коштом матеріально-технічної допомоги), але підзаконні акти ще досі не приведені у відповідність до закону. У нормативці досі присутні певні суперечливі моменти, що можуть максимально ускладнювати процес.

Але, зрештою, ми всі складнощі подолали. І не в останню чергу тому, що Мінрегіон всіляко сприяв вирішенню ситуації. По суті, він, як лідер усієї цієї справи, вирішив, як-то кажуть, «поставити експеримент на собі» і своїм прикладом показати, як це можна робити, щоб у інших міністерств та органів влади був наочний приклад втілення схожих проєктів та вирішення, у тому числі, правових питань.


Взаємодія з органами влади

В усіх проєктах взаємодія з органами влади була невід'ємною складовою. Без неї, чесно кажучи, нічого й не змогло б відбутися в принципі. Не раз чула думку: органи влади ні на що не спроможні. Мовляв, у них немає ресурсу, мотивації, компетенції тощо. Категорично не згодна. Бо в органах влади працюють такі самі люди, яких спонукає певний інтерес. У когось це логіка політична (бути переобраним на наступний термін), у когось – покликання, у когось – жага професійної самореалізації. Тому стукайте у двері –
вам завжди відчинять. Не раз переконувалась у цьому на власному досвіді.

Один з яскравих прикладів – лікарня Охматдит. Ми провели роботи з утеплення горища: ці роботи були передбачені нашим проєктом, а ось ремонт даху – ні. І щоб залатати дірки в даху, аби дощ не заливав наше утеплення, ми звернулися до Львівської обласної ради. Наразі питання про виділення потрібних коштів з бюджету розглядається. Ось це якраз приклад такої синергії.

Налагодження продуктивної співпраці з владою має бути одним із ваших пріоритетів. Шукайте вмотивованих та проактивних. По суті, ці критерії можуть вплинути на вибір громади, в якій ви здійснюватимете проєкт.

Нам пощастило: часто мери та голови обласних адміністрацій першими виходили з нами на зв'язок, залучали нас до своїх активностей. Готовність органів влади бути активними учасниками проєктів завжди сприймається як позитивний сигнал для донорів. Під такі проєкти вони охоче виділяють фінансування.



Але не лише влада

Навіть якщо у вас чудові відносини з органами влади, не варто нехтувати комунікацією з місцевими спільнотами та кінцевими бенефіціарами проєкту. Це можуть бути мешканці вулиці, жителі ОСББ, освітяни в школі, працівники бібліотеки, батьки...

Усі вони мають бути добре поінформовані про ті вигоди, які надасть проєкт. Надто, якщо йдеться про розгортання якогось будівництва. Із ситуації у великих містах ми бачимо, що мешканці з неабиякою пересторогою ставляться до якихось робіт в історичному центрі міст. Тому початок будь-якого проєкту має бути дуже добре прокомунікований.

Це також має значення, якщо, приміром, владні органи на якомусь етапі «втрачають тонус» та інтерес до проєкту. Нерідко таке трапляється після виборів – зі зміною влади, коли нові обранці не хочуть продовжувати проєкти попередників. У цьому випадку замотивовані місцеві спільноти формують до влади певний соціальний запит і слугують таким собі «подразнювачем». Тобто, по суті, грають на ваше підсилення.



Наш досвід

Фонд Східна Європа завжди відкритий до співпраці. Власне, кожен наш проєкт містить інформаційно-просвітницьку складову. Десь ми працюємо з кінцевими бенефіціарами (школярами, мешканцями, пацієнтами, дітлахами) –
проводимо лекції, розробляємо настільні ігри з екологічної тематики, влаштовуємо екскурсії, облаштовуємо демонстраційні класи в школах.

Але не менш важливо й те, що ми забезпечуємо обмін досвідом на експертному та владному рівні. Проводимо тематичні форуми, виступаємо на публічних заходах, проводимо тренінги для співробітників комунальних закладів тощо. Адже наше завдання полягає не стільки в модернізації самих об'єктів (хоча це, безперечно, доволі важливо), а в тому, щоб створити умови для мультиплікації таких практик.

До речі, буквально зараз ми готуємо форум для мерів міст – хочемо створити такий майданчик, де вони зможуть поділитись одне з одним своїми історіями успіху, проговорити проблеми та шляхи їх вирішення. Бути в курсі наших новин можна на сайті Фонду Східна Європа https://eef.org.ua та на ФБ сторінці: https://fb.com/eef.org.ua.