UA
EN
Сергій Кравчук, директор KNESS Energy

Альтернатива для альтернативної
Чи можливий розвиток ВДЕ поза «зеленим» тарифом?

Будівництво нових генеруючих потужностей на базі відновлюваних джерел енергії призводить до зміни парадигми управління ОЕС України, а також до переходу цього управління від централізованої моделі до децентралізованої. В умовах дії централізованої системи електропостачання електроенергія від виробників, що знаходилися далеко від центрів споживання, транспортувалася магістральними та розподільними електричними мережами до кінцевого споживача. При цьому приблизно 15% електричної енергії втрачалось. Зрозуміло, що цей обсяг потрібно «додатково» виробити на електростанціях, що призводить до перевитрат первинних енергетичних ресурсів (ПЕР). Економічно та екологічно необґрунтоване використання ПЕР суперечить ідеям сталого розвитку. Поява відновлюваної генерації зробила можливою й логічною децентралізовану модель системи електропостачання.

Суть реалізації такої моделі полягає в розміщенні джерел генерування безпосередньо біля споживача, і це надає низку переваг як для електричних мереж – їх розвантаження, так і для споживача –економія коштів на транспортуванні електричної енергії.

Генерація енергії біля споживача – ефективніше рішення. Зараз є важливим, що такий підхід вирішує питання енергетичної безпеки, адже великі теплові та атомні електростанції, з одного боку, майже вичерпали технічний ресурс, а з іншого – залишаються залежними від імпорту палива для виробництва електроенергії.

Децентралізація енергетики – це рух від малого до великого. Побутові споживачі в Україні вже встановили майже 22 тисячі домашніх сонячних електростанцій (їхня сумарна встановлена потужність близько 600 МВт) та дали дороговказ іншим. Промисловість починає замислюватися над ідеєю власної генерації. Невдовзі цей процес дістанеться територіальних громад, районів, міст.

Розміщення генерації біля промислового виробництва має позитивний економічний ефект. Кінцева ціна на електричну енергію для підприємства, що працює з незалежним постачальником, складається з таких компонентів: ринкова ціна закупівлі, тарифи на передачу й розподіл електричної енергії та націнка постачальника. Слід зауважити, що транспортування електроенергії в структурі ціни на електроенергію складає близько 30%. У разі встановлення власного джерела генерування, наприклад, сонячної електростанції на даху підприємства, цих витрат немає. Для підприємств, у яких собівартість продукції залежить від цін на енергоресурси, така економія позитивно позначиться на їхній конкурентоспроможності на ринку. Тому будівництво джерел генерування на об'єктах промисловості вже є економічно обґрунтованим. Наступний крок – встановлення власних засобів накопичення енергії.

Акумулювання енергії також наближається до межі економічно обґрунтованих цифр. Коли воно перетне цю межу, можна буде вирішити проблему узгодження графіків споживання з графіками генерації ВДЕ та перейти на автономне забезпечення себе чистою енергією. Поки ж є потреба використання міксу енергії.

Коли йдеться про поєднання власної генерації із закупівлею частини енергії з ринку, дуже важливо знайти кваліфікованого постачальника. Він має максимально точно спрогнозувати обсяги генерування сонячної електростанції та обсяги споживання для того, щоб купити оптимальну кількість електроенергії на ринку, а це, у свою чергу, впливає на обсяги небалансів споживача.

Перше, на що варто звернути увагу під час вибору підрядника, – це рівень експертизи в команді, яка взялася до цієї роботи. Має бути досвід у проєктуванні силових рішень з реконструкції електричних мереж, оскільки переробити систему електропостачання промислового підприємства – значна частина роботи. Далі – досвід у проєктних рішеннях зі встановлення генеруючого електрообладнання як на дахах, так і на земельній ділянці. Далі – досвід безпосередньо в будівництві: від цього напряму залежить виробіток електростанції. І ще – досвід сервісного обслуговування об'єкта, тому що в кожному разі основною метою будівництва ФЕС є її повна працездатність і постійна видача максимуму можливостей. Кваліфікований постачальник – це додаткова цінність у цій ланці, що формує оптимальний мікс електроенергії для задоволення потреб споживача. При залученні постачальника, який не має достатньої експертизи, економічного ефекту можна не досягти.

Мотивація для бізнесу є простою – зменшити обсяг коштів, що йдуть на покриття витрат на електроенергію. Але поряд з мотивом здешевлення свого виробництва в багатьох є й бажання зробити його «зеленим». Мету бути на 100% renewable, перш за все, ставлять перед собою освічені люди: що більший рівень свідомості, то більшим є розуміння необхідності переходу на відновлювані джерела енергії. Першим кроком для реалізації концепції зростання чи переходу на 100% renewable є розуміння того, що відновлювані джерела мають працювати на основі ринкових відносин, встановлюватись у споживача й значно здешевлювати електроенергію для нього.

Децентралізація – це стан, коли кожен починає відповідати за себе, за те, як і яку електроенергію він споживає. Встановлення власного джерела генерації – це крок до децентралізації, до енергонезалежності й 100% споживання чистої електроенергії в масштабах країни.