UA
EN
Есо style
Зміна поведінки врятує від
зміни клімату

Ольга Гусакова,
фахівчиня з питань адаптації до зміни клімату ГО «Екодія»


Є чимало вчених, які спростовували теорію про «глобальне потепління» та вплив викидів СО2 на клімат. Що вважається загальноприйнятою кліматичною концепцією зараз?

97% науковців-кліматологів світу погоджуються з тим, що причиною зміни клімату є саме викиди парникових газів від діяльності людини.

Основними джерелами антропогенних викидів парникових газів є сфери видобування, транспортування, а також спалювання викопного палива, промисловість, сільське господарство та відходи.



Викиди парникових газів значно зменшилися – у всьому світі припиняють будувати ТЕС, переводять енергетику та промисловість на відновлювані джерела, до того ж викиди скоротилися разом зі зменшенням споживання електрики, спричиненим початком пандемії. Чи цього достатньо, щоб запобігти кліматичній кризі? Якщо недостатньо – то чи варто й далі переходити на ВДЕ та зменшувати викиди в атмосферу, адже все одно зміни клімату відбуваються?

Навіть таке короткострокове зменшення викидів мало вплине на загальну концентрацію СО2, що довгим часом накопичувався та накопичується в атмосфері.

Людство все ще продукує забагато парникових газів. Згідно з висновками Міжнародної групи експертів зі зміни клімату, для втримання зміни глобальної температури на рівні 1,5 – 20С загальний обсяг антропогенних викидів має зменшуватися на 7,6% щороку з цього моменту до 2030. Зрештою, рівень викидів має досягти нуля.

Тому дуже важливо, щоб для відновлення після наслідків пандемії світ обрав шлях системних змін у кліматичній політиці, споживацькій поведінці, технічному оснащенні тощо. Це єдиний надійний порятунок від погіршення кліматичної кризи.

На жаль, Україна поки не демонструє амбітність та наснагу долучатися до «зеленого» відновлення після пандемії. У рейтингу країн за Індексом впровадження кліматичної політики (Climate Change Performance Index) за 2020 рік Україна опустилася на 20 місце, хоча у 2019 посідала 17-те.



Забруднення довкілля не знає державних кордонів: те, що робить одна країна, легко долає кордони і з повітрям та водою розповсюджується далі по планеті. Якщо екологічних практик не дотримується країна-сусід, то даремні всі твої зусилля. Чи є шанси, що колись концепція відповідальності за неекологічні практики буде прийнята всіма країнами?

Дійсно, щоб подолати глобальну загрозу довкіллю, необхідно діяти злагоджено та об'єднувати зусилля багатьох країн. Які існують приклади такої глобальної відповідальності?

Наприклад, у 2015 році була підписана Паризька угода для втримання середньої глобальної температури на рівні 1,5 – 20С. Станом на листопад 2019 її ратифікували 187 країн.

Також уже більш ніж 100 країн світу заявили про намір досягти кліматичної нейтральності вже за 30 років. До переліку цих країн входять Японія, Південна Корея, Велика Британія та країни Європейського Союзу. Китай теж поставив таку мету, але на 2060 рік.

У своїй Національній економічній стратегії на наступне десятиліття Україна теж указала на необхідність досягнення кліматичної нейтральності до 2060 року. А наприкінці 2019 року Єврокомісія презентувала Європейський зелений курс – дорожню карту для урядів європейських держав, що дає конкретні практичні рекомендації щодо досягнення кліматичної нейтральності.

Якщо ж казати про стимули підтримувати безпеку довкілля, то, як приклад, можна навести вуглецеві податки. У березні цього року Європарламент проголосував за введення на кордоні вуглецевого податку, який запрацює у 2023. Компаніям-експортерам буде необхідно зменшити свій вуглецевий слід, якщо вони не хочуть переплачувати та втрачати прибутки.



Давайте спробуємо зрозуміти, хто та що несе найбільшу відповідальність в Україні за викиди. Це промисловість, агросектор, транспорт, енергетика – хто псує довкілля найбільшою мірою?

Згідно з кадастром викидів парникових газів найбільше їх припадає на сектор енергетики – це 66% на 2019 рік. Наступними секторами йдуть промисловість – 17%, сільське господарство – 13% та відходи – 4%. Це якщо казати про викиди газів, що спричиняють глобальну зміну клімату.

Кожен із секторів шкодить довкіллю по-своєму. Енергетика продукує найбільше парникових газів та прискорює підняття глобальної температури.

Шкода від промисловості складається з декількох сегментів: видобуток сировини, споживання енергії, виробництво цементу, хімії та нафтопереробка. Кожний з етапів впливає на виснаження ґрунтів та водних ресурсів, забруднення води та повітря.

Транспорт, крім використання викопного палива, відповідає за шумове забруднення як у населених пунктах, так і в природних екосистемах, через які пролягає дорога.

Автомагістралі, що проходять через природні екосистеми, часто відрізають тваринам шляхи сезонної міграції, через що скорочується чисельність популяцій диких та рідкісних тварин, що призводить до втрати біорізноманіття.

Навіть посипання сіллю доріг має свої наслідки. Разом з талою водою навесні вся ця сіль просочується в ґрунт та стікає в річки. Усі шкідливі речовини зносяться вниз за течією й осідають у водосховищах та морі. У ґрунті ж вони накопичуються та поступово засолюють його, роблячи менш придатним для здорового росту рослин.

Для потреб сільського господарства вирубуються ліси, а на їхньому місці або засаджуються поля, або випасається худоба. Через неналежну утилізацію гною, зловживання азотними добривами та невчасне їх внесення вода, повітря та ґрунт забруднюються нітратами. Яскравий прояв забруднення нітратами – цвітіння води зелено-блакитними водоростями. Ця речовина часто потрапляє в ґрунтові води, а з ними в колодязі. Якщо їхня концентрація перевищена, це смертельно.

Якщо порівнювати відповідальність влади, бізнесу та суспільства за зміну клімату – який із цих прошарків в Україні найбільш свідомий та дієвий у протидії кліматичній кризі?

Протидія зміні клімату – комплексне завдання, що потребує участі всіх сторін. На сьогодні суспільство досягло тієї точки кліматичної кризи, що лише поодинокими діями в царині побуту неможливо все вирішити. За результатами соціологічного дослідження, проведеного в лютому 2020, 86% громадян негативно оцінює внесок влади у вирішення проблем охорони довкілля. Окрім того, 59,6% респондентів вважають, що захист навколишнього середовища й економічне зростання мають існувати в паритеті. Кожен п'ятий при цьому переконаний, що захист навколишнього середовища повинен забезпечуватися, незважаючи на можливе уповільнення економічного розвитку. Порівняно менше голосів (14,4%) набирає варіант, коли економічне зростання має забезпечуватися, незважаючи на можливе погіршення екологічної ситуації.

Щоб влада розвивала напрямок збереження довкілля та вживала відповідних заходів, має бути запит на це від суспільства. Громадяни мають писати звернення, петиції та вимагати скорочення викидів парникових газів та природоорієнтованих рішень.

Влада повинна приймати відповідні закони та постанови, які зобов'язують підприємства замінювати обладнання на сучасне енергоефективне, використовувати електроенергію з відновлюваних джерел, проводити капітальний ремонт мережі постачання (наприклад, водоканали) тощо.

Необхідні системні зміни, і для цього має бути кооперація між владою, бізнесом та громадськістю. Поки що в Україні цього не вистачає.



Зараз багато кажуть про катастрофічні наслідки змін клімату для українців. Про пустелі й повені, підняття рівня моря... Що з цього – реальність, з якою ми обов'язково зіткнемося? Чого з цих наслідків ще можна уникнути?

Через зміну клімату в Україні за останні три десятиріччя кількість випадків небезпечних погодних явищ зросла вдвічі. Протягом 2020 року були зафіксовані масштабні пожежі, повені, посухи, які завдали значних збитків людям, природним екосистемам. Кожного року небезпечні погодні явища будуть тривати й посилюватися, якщо не буде зроблено достатньо для їх попередження.

Не омине країну й проблема підняття рівня моря. ГО «Екодія» провела дослідження «Вода Близько», що показує наслідки підняття рівня моря в Україні до 2100 року. Згідно з дослідженням близько 650 тис. га суходолу потрапляють до потенційної зони затоплення – це рівноцінно площі Тернопільської області. 75 000 мешканців Херсонської, Одеської, Миколаївської, Запорізької, Донецької областей вимушені будуть переїжджати.

Площі затоплення території населених пунктів
Стихійні лиха відбуваються в усіх куточках України, тому сховатися від негод навряд вдасться. Важливо розуміти, що ті наслідки, які ми бачимо зараз, не зникнуть одразу, навіть якщо температура магічним чином припинить зростати просто зараз. Тож до таких подій необхідно бути готовими та заздалегідь впроваджувати заходи, що дозволять адаптуватися до несприятливих умов.

Адаптація, відновлення екосистем, скорочення викидів парникових газів – головна зброя в пом'якшенні впливу від зміни клімату.

Київ уже традиційно потрапляє в топ найгірших міст з погляду повітря й екології. Як ми до цього дійшли, адже промисловості в місті дедалі менше й менше? Що ми робимо не так?

У Києві 90% забруднення повітря спричиняє транспорт. За останні 20 років концентрація діоксиду азоту в місті зросла на 50%, а формальдегіду на 200%. Це наслідок зростання кількості автомобілів.

Ще один фактор впливу на якість повітря в Україні –
непереборна жага українців палити сухостій. Коли люди навесні починають розчищати городи від торішньої сухої трави та восени прибирати опале листя, їх майже ніхто не компостує, а здебільшого спалює. Саме в ці періоди в повітрі збільшується концентрація пилу, сажі та токсинів від спалювання пластику, який неодмінно перемішується з листям, коли його загрібають. Більше того, зміна клімату також негативно впливає на якість повітря. Навесні 2020 року відбулася пилова буря, а лісові пожежі в Чорнобильській зоні та Житомирській області мали негативний вплив на якість повітря в Києві.

Окрім заходів з пом'якшення впливу глобальної зміни клімату, для покращення якості повітря місту потрібно розвивати громадський транспорт та мікромобільність – інфраструктуру для велосипедів, самокатів, моноколіс тощо.


Рейтинг рівня забруднення повітря у найбільших містах світу
Нещодавно були дослідження Dixi group, які показали, що 80% українців ЗА відновлювані джерела, але лише 15% готові платити більше за «зелену» енергію. Очевидно, що свідомість випереджає економічні можливості. Що українці можуть робити для запобігання зміні клімату з того, що не вимагає витрат?

Є низка простих кроків, які українці й українки можуть робити вже зараз. Зберігати енергію та природні ресурси вдома – окрім користі для навколишнього середовища, це також буде заощаджувати гроші людей. Суттєво скоротити споживання або зовсім відмовитися від продуктів тваринного походження. Обирати громадський транспорт або велосипед для поїздок. Ставитися дбайливо до природних екосистем: лісів, рік, озер, дерев, водно-болотних угідь, адже вони поглинають й утримують СО2 та допомагають громадам адаптуватися до зміни клімату. Об'єднуватися з однодумцями для протидії зміні клімату. Кожен з нас може написати запит до влади та висловити свою позицію або запитати, що політики роблять для захисту клімату. За посиланням ви можете завантажити шаблон звернення, підписати його та надіслати до відповідного міністерства. Долучитися до Екодії у фейсбуці, інстаграмі або підписатися на розсилку, щоб бути в курсі останніх новин у сфері енергетики та зміни клімату.